Suomen ortodoksisen kirkon piispainkokous on antanut seurakunnille uudet suositukset pyhien toimitusten maksuista (Avaa uuden sivuston) tapauksissa, joissa henkilö ei ole seurakunnan jäsen. Aiempi hinnasto on laadittu viisi vuotta sitten, ja sen jälkeen hinnat ovat nousseet. Lisäksi toimitusten myöntämisen ehtoja on tarkasteltu uudelleen.
Toivottavin tilanne olisi, että Suomessa pysyvästi asuvat ortodoksit liittyisivät Suomen ortodoksiseen kirkkoon (Avaa uuden sivuston). (Ohjeet kirkkoon liittymiseksi löydät ukrainaksi ja venäjäksi myös jutun lopusta.* Samoin jutun lopusta löytyy artikkelin käännös ukrainaksi.)
Tästä eteenpäin Suomessa pysyvästi asuville ei enää toimiteta kirkollisia toimituksia lainkaan, ellei henkilö ole liittynyt Suomen ortodoksisen kirkon jäseneksi – hautauksia lukuun ottamatta.
Sen sijaan ulkomailla asuville ja johonkin ulkomaiseen ortodoksiseen seurakuntaan kuuluville voidaan toimittaa maksusta hautajaisia, kasteita tai avioliittoon vihkimisiä tietyin edellytyksin.
Toimituksista peritään 750 euroa sekä päälle tulevat mahdolliset muut kulut, kuten esimerkiksi matkakulut. Lisäksi edellytetään, että henkilöt esittävät kirjallisen todistuksen kuulumisestaan johonkin ulkomaiseen ortodoksiseen seurakuntaan.
Tilanteet ovat yksilöllisiä
Turun ortodoksisen seurakunnan kirkkoherran, rovasti Ioannis Lampropoulosin mukaan tyypillinen tilanne voi olla esimerkiksi, että ulkomailla asuva pariskunta haluaa viettää häät Suomessa, koska heidän perheenjäsenensä ja sukunsa asuvat täällä.
Piispainkokouksen ohjeissa mainitaankin hyväksyttävänä tilanteena esimerkiksi ”erityiset syyt, joiden takia halutaan järjestää kaste tai avioliittoon vihkiminen Suomessa”. Lampropoulos tarkentaa, että seurakunnat arvioivat aina kunkin tilanteen yksilöllisesti erikseen.
Hautaustoimitusten maksujen osalta seurakuntia ohjeistetaan huomioimaan tilanteet, joissa vainaja on todennettavasti vähävarainen. Näissä poikkeustapauksissa seurakunta voi joustaa kustannuksissa pastoraalisista syistä.
Lähtökohtana kirkon jäsenyys
Piispainkokous huomauttaa, että lähtökohtaisesti kirkollisten sakramenttien toimittamisen edellytyksenä tulee olla seurakunnan jäsenyys.
Kirkon opetuksen ja käytännön mukaan kirkolliset toimitukset, kuten kaste ja avioliiton sakramentti, kuuluvat ensisijaisesti oman seurakunnan jäsenille. Muista kirkollisista toimituksista papit voivat piispojen mukaan käyttää pastoraalista harkintaa.
Jatkossakin papit voivat siis harkintansa mukaan toimittaa esimerkiksi kodin pyhityksiä henkilöille, jotka eivät asu pysyvästi Suomessa tai ole ortodoksisen seurakunnan jäseniä Suomessa tai muussa maassa. Näistä toimituksista ei myöskään tulisi enää laskuttaa piispainkokouksen vuonna 2021 päättämän hintataulukon mukaan.
Maahan muuttaneita ortodokseja tuplasti enemmän kuin kirkon jäseniä
Uusi toimitushinta 750 euroa vastaa Suomessa seurakuntaan kuuluvan henkilön puolentoista vuoden keskimääräistä kirkollisveron määrää.
Viisi vuotta sitten piispainkokous suositti seurakunnille, että kirkollisista toimituksista perittävät kulut olisivat kasteesta tai avioliittoon vihkimisestä 255 euroa, hautajaisista 340 euroa sekä kodin pyhityksestä, sairaanvoitelusta ja muistopalveluksesta kustakin 170 euroa.
Piispainkokous perustelee hinnankorotuksia muun muassa sillä, että tuolloin päätetyt maksut eivät enää vastaa nykyistä hintatasoa. Lisäksi niiden Suomessa olevien ortodoksien määrä, jotka eivät kuulu Suomessa ortodoksisiin seurakuntiin, on kasvanut merkittävästi, ja tämä lisää seurakuntien työmäärää ilman vastaavaa taloudellista kattavuutta.
Kirkollishallitus totesi viime syksynä (Avaa uuden sivuston), että maahanmuuton ja Venäjän Ukrainaan kohdistaman hyökkäyssodan vuoksi Suomessa on enemmän ortodokseiksi kastettuja kuin koskaan aikaisemmin, mutta valtaosa heistä ei ole Suomen ortodoksisen kirkon virallisessa jäsenrekisterissä.
Tilastokeskuksen mukaan (Avaa uuden sivuston) Suomessa asui vuoden 2025 lopussa ortodoksisen kulttuurin maista tulleita yhteensä noin 97 400 henkilöä, joilla on virallinen kotikunta Suomessa. Se on lähes 10 000 enemmän kuin vuotta aiemmin.
Heistä lähes 50 000 oli ukrainalaisia, lähes 34 000 venäläisiä, lähes 6 000 romanialaisia, lähes 3 000 bulgarialaisia, noin 1 600 kreikkalaisia, reilu tuhat valkovenäläisiä, sekä joitakin satoja moldovalaisia, serbialaisia ja kyproslaisia.
Vertailun vuoksi Suomen ortodoksisen kirkon jäsenmäärä (Avaa uuden sivuston) oli viime vuoden lopussa kaikkiaan 55 439 henkilöä. Kansalaisuuden perusteella suurimman vähemmistöryhmän muodostavat Venäjän kansalaiset, lähes 3 000 henkeä. Venäjää äidinkielenään puhuu kuitenkin jäsenistä reilut 7 000. Ukrainan kansalaisia on jäseninä alle 800, mutta ukrainaa äidinkielenään puhuvia reilut tuhat.
Vain Suomen ortodoksisella kirkolla on verotusoikeus
Suomen järjestelmällä, jossa ortodoksisella paikalliskirkolla on vahva lainsäädännöllinen asema, verotusoikeus (Avaa uuden sivuston) ja virallinen rekisterinpito-oikeus, ei ole vastinetta muualla ortodoksisessa maailmassa.
Maahanmuuttajille tulee kirkollishallituksen mukaan selventää, että Suomessa virallisen rekisterin ulkopuolella oleva kastettu ortodoksi luokitellaan uskonnottomaksi. Tämä vaikuttaa muun muassa uskonnonopetuksen järjestämiseen. Kirkkomme velvollisuus on ottaa vastaan kaikki maassa asuvat ortodoksiset kristityt ja huolehtia heistä, kirkollishallitus painottaa.
Piispainkokous totesi, että paikalliskirkkomme joutuu elämään tilanteessa, jossa kirkon liturgiseen elämään osallistuvat sekä seurakunnissamme jäseninä kirjoilla olevat ortodoksit että muualta Suomeen muuttaneet ortodoksit, jotka eivät ole kirjautuneet jäseniksi. Lähtökohtana piispojen mukaan on kuitenkin, että Suomessa asuvat ortodoksit ovat kirjoilla seurakuntiemme jäseninä, mihin kuuluu osallistuminen toiminnan rahoittamiseen maksamalla kirkollisveroa (Avaa uuden sivuston).
– Myös papit ja piispat maksavat kirkollisveroa. Lisäksi julkisen rahan käyttö Suomessa on valvottua ja läpinäkyvää, mikä ei ole kaikkialla itsestäänselvyys, huomauttaa arkkipiispa Elia.
Piispat päättivät lisäksi kirjoittaa yhteisen, eri kielillä julkaistavan esitteen, jossa he selittävät kirkon jäsenyyden periaatteet Suomessa.
Kuinka liityn Suomen ortodoksiseen kirkkoon?*
Kirkkomme ukrainankieliset verkkosivut löytyvät täältä (Avaa uuden sivuston).
Esite ukrainaksi:
HOW TO BE A MEMBER OF THE FINISH ORTHODOX CHURCH (colour)
Kirkkomme venäjänkieliset verkkosivut löytyvät täältä (Avaa uuden sivuston).
Esite venäjäksi:
HOW TO BE A MEMBER OF THE FINISH ORTHODOX CHURCH (colour)RU
Lisää aiheeseen liittyen:
Yle selvitti, mitä hautaaminen maksaa evankelis-luterilaisissa seurakunnissa (Avaa uuden sivuston) eri puolilla maata.
Kuvituskuvassa arkkipiispa Elia pitelee ristiä.
Juttu ukrainaksi:
Передумовою звершення церковних таїнств є членство в Церкві — православних мігрантів закликають приєднуватися до Фінляндської Православної Церкви
Православна церква Фінляндії переглянула свою практику щодо надання церковних послуг православним, які проживають у Фінляндії, але не є членами Фінляндської Православної Церкви. Водночас діяльність парафій залишається відкритою для всіх охочих.
Архиєрейський Собор Фінляндської Православної Церкви надав парафіям нові рекомендації щодо оплати церковних треб у випадках, коли особа не є членом парафії. Попередній тариф було ухвалено п’ять років тому, і відтоді ціни зросли. Крім того, було переглянуто умови звершення церковних таїнств і треб.
Найбажанішою ситуацією Церква вважає ту, коли православні, які постійно проживають у Фінляндії, стають членами Фінляндської Православної Церкви. Надалі для осіб, які постійно проживають у Фінляндії, церковні треби більше не звершуватимуться, якщо вони не є членами Церкви — за винятком поховання.
Для осіб, які проживають за кордоном і належать до закордонної православної парафії, можуть звершуватися похорон, хрещення або вінчання за певних умов і за оплату. Вартість становить 750 євро плюс можливі додаткові витрати, наприклад транспортні. Також необхідно надати письмове підтвердження належності до православної парафії за кордоном.
Настоятель православної парафії Турку, протоієрей Ioannis Lampropoulos, пояснює, що типовою ситуацією може бути, наприклад, бажання пари, яка живе за кордоном, провести вінчання у Фінляндії, тому що тут проживають їхні родичі та сім’я. Парафії оцінюють кожен випадок індивідуально.
Щодо похоронних послуг парафіям рекомендовано враховувати ситуації, коли померлий був малозабезпеченим. У таких випадках парафія може з пастирських причин зменшити витрати.
Архиєрейський Собор наголошує, що передумовою звершення церковних таїнств має бути членство в парафії. Відповідно до церковного вчення та практики, такі таїнства, як хрещення і вінчання, насамперед належать членам власної парафії. В інших церковних требах священники можуть використовувати пастирське розсудження.
Священники й надалі можуть звершувати, наприклад, освячення домівок для осіб, які не проживають постійно у Фінляндії або не є членами православної парафії у Фінляндії чи іншій країні. За такі треби більше не рекомендується стягувати оплату згідно з тарифами 2021 року.
Нова вартість у 750 євро приблизно відповідає сумі церковного податку, який член православної парафії у Фінляндії сплачує за півтора року.
П’ять років тому рекомендовані ціни були значно нижчими:
• хрещення або вінчання — 255 євро
• похорон — 340 євро
• освячення дому, соборування та панахида — по 170 євро.
Церква пояснює підвищення цін також тим, що кількість православних, які проживають у Фінляндії, але не належать до місцевих православних парафій, значно зросла, а це збільшує навантаження на парафії без відповідного фінансового покриття.
За даними Церковного управління, через міграцію та війну Росії проти України у Фінляндії зараз проживає більше охрещених православних, ніж будь-коли раніше, але більшість із них не внесені до офіційного реєстру Фінляндської Православної Церкви.
Наприкінці 2025 року у Фінляндії проживало близько 97 400 осіб із країн православної традиції. Майже 50 000 з них — українці, майже 34 000 — росіяни, близько 6 000 — румуни. Для порівняння: загальна кількість членів Фінляндської Православної Церкви становила 55 439 осіб.
Фінська система є унікальною для православного світу, адже лише Фінляндська Православна Церква має законодавчо закріплене право на церковний податок та офіційний реєстр членів Церкви.
Церковне управління наголошує, що православним мігрантам потрібно пояснювати: у Фінляндії охрещений православний, який не зареєстрований у Церкві, офіційно вважається нерелігійним. Це впливає, зокрема, на організацію релігійного навчання для дітей.
«Обов’язок нашої Церкви — приймати всіх православних християн, які живуть у країні, та піклуватися про них», — підкреслює Церковне управління.
Архиєреї також повідомили про підготовку спільної брошури різними мовами, у якій пояснюватимуться принципи членства у Фінляндській Православній Церкві.
Що таке церковний податок у Фінляндії?
У Фінляндії Церква діє офіційно на державному рівні.
Тому, коли людина приєднується до Церкви, невелика частина її податків може бути спрямована на підтримку церковної діяльності — це і є церковний податок (kirkollisvero).
Цей податок збирається автоматично через Податкову службу (Verohallinto), так само, як і всі інші податки в країні:
розмір податку залежить від парафії;
нічого не потрібно платити окремо або вручну;
якщо доходи низькі, податок може не стягуватися;
членство в Церкві та всі духовні права при цьому повністю зберігаються;
подібна система існує також у багатьох інших європейських країнах, зокрема в Німеччині та Італії.
На що спрямовуються ці кошти
Кошти церковного податку використовуються для підтримки церковного життя, зокрема:
оплати праці церковних працівників;
(єпископів, священників, канторів, працівників у сфері виховання, дияконії та інших співробітників);
організації богослужінь і звершення таїнств (для членів Церкви вони є безкоштовними);
сімейної, дитячої, молодіжної та дорослої роботи, різноманітних гуртків і таборів;
допомоги біженцям, людям похилого віку, самотнім та тим, хто потребує підтримки;
проведення багатомовних богослужінь, зокрема українською мовою;
утримання церков та парафіяльних приміщень.
Kuuntele
